ВОДОГРАЙ+КОМПОСТ - біопрепарат для переробки компосту, Водограй

Спосіб застосування біопрепарату «Водограй компост» для прискореного компостування органічного матеріалу

1. Відміряти необхідну дозу препарату відповідно до таблиці і додати його в відстояну не хлоровану, нефільтровану побутовими фільтрами воду кімнатної температури (від + 20°С до +25°С) не менше 10 літрів.
2. Інтенсивно перемішуючи через невеликі проміжки часу, для збагачення суміші киснем, дати настоятися протягом 30 хвилин.
3. Отриману суміш біопрепарату з водою рівномірно вилити за допомогою лійки або відра на органічний матеріал, приготований для компостування, з розрахунку 100 грамів  препарату на об’єм до 1 м³.

100 грам препарату цілком достатньо для переробки 1 м³ органічного матеріалу. При збільшенні обсягу органічного матеріалу пропорційно збільшується кількість препарату (див. таблицю). 

Компостований матеріал повинен бути вологим (оптимальний показник вологості – 55%). З цієї причини, компост рекомендується розмістити в затіненому закритому від протягів місці. Процес компостування завдяки унікальним особливостям препарату відбувається прискореними темпами. При температурі вище + 10°С і сприятливих умовах можливо очікувати результату вже після 3-4 тижнів. Для поліпшення наповнення повітрям, компостований матеріал перевертати та ворушити 1 раз на тиждень або палкою щільно протикати в ньому дірки до дна. Температура всередині ями може досягати +70°С. Основною вимогою роботи препарату є збереження вологості і наявність кисню в матеріалі, що компостується, якщо кисню недостатньо, може початися процес гниття.

Розпочату упаковку зберігати в сухому темному місці при температурі від +10°С до +25°С. Термін придатності – 3 роки від дати виготовлення.

Приготування компосту — це легко!

Компостування — це складний процес взаємодії між органічними відходами, мікроорганізмами, вологою і киснем. Він відбувається в кілька етапів: мезофільна, термофільна, охолодження, дозрівання гумусу. Гумінові кислоти – найбільш цінні речовини в компості – утворюються в останній період, після появи ґрунтових мікроорганізмів. Мікробна активність може пояснювати багато ефектів, що визначаються біологічною активністю і родючість ґрунтів. Головні регулятори росту рослин – це метаболіти мікроорганізмів. Їх присутність проявляє гормоноподібний ефект, стимулює розвиток кореневої системи, плодоношення, збільшення біомаси.

Гумус – цінне органічне добриво, по даним досліджень 1 кг біогумусу дає прибавку врожаю овочів близько 5 кг.

• Підвищує врожайність на 25-50%.
• Прискорює вегетаційний період (час, необхідний для розвитку рослини) на 1-2 тижні.
• Містить поживні речовини в легко засвоюваній для рослин формі.
• Економить трудовитрати на догляд за посівами через відсутність бур’янів.
• Економить кількість посівного матеріалу через підвищення схожості.
• Підвищує стійкість до хвороб, посухи, перезволоження.

Застосування біопрепарату «Водограй компост» для прискореного компостування робить процес приготування гумусу більш швидким і більш глибоким, ніж при звичайному компостуванні.

Виготовлення компосту за допомогою біопрепарату «Водограй компост» близько до вермікомпостування, тобто компостування за допомогою дощових черв’яків (або найбільш популярних червоних каліфорнійських черв’яків). Відмінність в більш простому догляді. Черви схильні до хвороб, їх поїдають гризуни, вони вимагають хорошого подрібнення і більш м’яких умов. Догляд легко забезпечити в промислових умовах, а на приватній ділянці простіше використовувати мікробілогічні порошки.

На розкладання органічних речовин впливає безліч факторів, з яких слід виділити чотири основних:

1. Наявність кисню.
Виробництво компосту залежить від доступу кисню. Аеробне розкладання означає, що активним бактеріям в купі компосту необхідний кисень, в той час як анаеробне розкладання означає, що активним мікроорганізмам не потрібен кисень для життя і зростання. Оскільки сам процес компостування не відбувається у вигляді простого розкладання вихідного матеріалу на складові, а являє собою багаторазові хімічні перетворення, вельми корисно забезпечувати постійний або періодичний приплив свіжого повітря по всьому об’єму матеріалу, що компостується.

2. Наявність вологи.
  Необхідно підтримувати високу вологість в компостній купі, але при цьому необхідно забезпечувати доступ повітря для аеробних бактерій. Різні матеріали мають різну водовбирну здатність, і, таким чином, визначають кількість води, необхідну для утворення компосту. Наприклад, деревні і волокнисті матеріали, такі як кора, тирса, стружка, сіно або солома утримують до 75-85 відсотків вологості. «Зелені добрива», такі як газонна трава і рослини, здатні утримувати 50-60 відсотків вологості. Мінімальний вміст вологи, при якому проявляється активність мікроорганізмів, становить 45 — 55 відсотків, оптимальне – 60-70%. Очевидно, чим нижче вологість компостній маси, тим повільніше буде відбуватися процес утворення компосту. Досвід показує, що вологість може стати обмежуючим фактором, при її зниженні нижче 45-50%.

3. Температура.
Як відомо, температура є найсильнішим чинником, що впливає на швидкість течії хімічних реакцій. Низька зовнішня температура в зимовий період уповільнює процес розкладання, а теплі літні температури прискорюють процес. У теплі місяці року інтенсивна мікробіологічна активність всередині компостної купи призводить до утворення компосту при надзвичайно високих температурах. Бактерії, які розкладають органіку, діляться на дві основні категорії: мезосферні, ті, що живуть і ростуть при температурі від +10 ° C до +45 ° C, і термофільні, ті, що успішно ростуть при температурі вище +45 ° C. Більшість компостних куп на початковій етапах проходять через термофільну стадію. На цій стадії органічні речовини швидко зневоднюються, і необхідно їх постійно підтримувати у вологому стані і провітрювати. Температура всередині компостної купи підвищується до + 60 °C або + 70 °C, що сприяє термічному знешкодженню і знезараженню органічного матеріалу. При цій температурі знищуються насіння бур’янів і багато хвороботворних (фітопатогенних) мікроорганізмів.
Наступна стадія проходить при температурі близько + 40 ° C, при цьому переважають інші мікроорганізми і відбувається більш повне розкладання органічних матеріалів.

4. Структура вихідного матеріалу.
Чим дрібніше подрібнений вихідний матеріал, тим швидше відбувається процес його розкладання. Чому так відбувається? Очевидно тому, що значно збільшується площа контакту матеріалу з іншими активними речовинами. Порівняйте площу поверхні, наприклад, невеликої гілки і площу поверхні всієї тирси, якщо цю ж саму гілку розмолоти в дрібну тирсу. Тому  попередньо ретельне подрібнення відходів в рази прискорює процес компостування.

Використовуйте якісні компоненти, якщо хочете домогтися гарних результатів, – будь-які органічні кухонні або садові відходи, включаючи картопляні очистки та обрізки трави. Не варто додавати в купу м’ясо, жир і кістки, оскільки вони розкладаються повільно і можуть неприємно пахнути і залучати шкідників. Уникайте непропорційних кількостей будь-якого компонента, інакше результати будуть невтішними. Ви можете змішати матеріали перед додаванням їх в купу або насипати їх поперемінними шарами до 15 см завтовшки, поки бак або купа не заповняться.